Ісаєнко та Майснер стільки зла принесли із собою в НАУ, стільком людям понівечили долі…

Isayenko-NAU-MON-207x301-300x213

Про «голого короля» Ісаєнка та його свиту

«Короля робить свита» – це висловлювання видатного політичного діяча і мислителя Середньовіччя Нікколо Макіавеллі. Історія багато разів доводила його правоту, правда, з певними нюансами в кожному конкретному випадку.

Що таке гарна «свита» керівника, виходячи з реалій сучасності? На наш погляд, це – згуртована команда професіоналів-однодумців, здатних як ефективно вирішувати поставлені керівником завдання і готових у будь-який момент скоординувати свої дії та спрямувати їх на вирішення цих завдань, так і генерувати власні обґрунтовані ідеї та пропозиції щодо досягнення як стратегічних, так і тактичних цілей колективу. З погляду на сказане, відомий вислів: «Кадри вирішують все», – є не таким вже анахронізмом.

32296

Аналізуючи здобутки п’ятого за рахунком в.о. ректора Національного авіаційного університету Володимира Ісаєнка за шість місяців його «керування», неможна обійти стороною також і здобутки «особистостей» з числа його найближчого оточення. Адже сам Ісаєнко виявив себе цілком некомпетентним, бездарним керівником, мало придатним для керівництва таким великим і славетним вищим навчальним закладом. Він виявив себе, якщо можна сказати, «сіреньким» пігмеєм-руйнівником.

В одній із публікацій в ЗМІ дуже точно сказано про те, що «нарцис» Ісаєнко, перебуваючи на посаді в.о. ректора університету, до цього часу так і не зрозумів, що Національний авіаційний університет – це великий, живий організм, керувати яким повинна також велика за масштабом людина. Й вже точно – не масштабу Ісаєнка. У нього явно не вистачає стратегічного мислення як такого, глибини розуміння стратегічних завдань, що стоять перед університетом, та шляхів їх досягнення, особливо, з погляду на соціально-політичну ситуацію в державі, а звідси – дрібнотем’я, недолугість поглядів на напрямки розвитку університету, управлінські рішення, які нагадують конвульсії.

Додамо, що нерозуміння «нарцисом» Ісаєнком, який вважає себе королем, того, що король – «голий», може викликати в нього в недалекому майбутньому особисту драму, коли опиниться у «розбитого корита».

Про мораль цього людиська, який на кожному кроці репрезентує себе як непримиренного борця зі «старою командою», яка, до речі, відсторонена від керівництва університетом вже майже два роки, говорить хоча б те, що в своїх розлогих фарисейських опусах на Фейсбуці не наводить жодного факту позитивного результату своєї «діяльності». Лише сама брехня та демагогія.

Сказав хоча б, що зробив особисто для повернення до університету украденого майнового комплексу на Вітряних Горах? Мовчить, наче води в рот набрав. Або, хто дозволив йому віддати без згоди колективу та вченої ради Державний музей авіації? Це ж – злочин проти університету! Адже там проводяться заняття і практики. Знов мовчить. Варіантів тут небагато: або сам брав участь у цих аферах, або знає, хто і як це зробив та увійшов в долю.

А що ж його «свита»? До найближчого оточення Ісаєнка («ректорату») входить практично в повному складі рейдерське угрупування, яке за допомоги озброєних людей, найнятих Бадрудіновим, захопило університет у 2015 році, – команда пройдисвітів «гнізда Квітóва»: Майснер, Іванова, Шульга, Харченко, а також такий собі Чепіженко. Ця, з дозволу сказати, «команда», практично паралізувала діяльність університету за всіма напрямками через свою некомпетентність та відсутність моральних підвалин.

Авдєєв із цієї команди вийшов, написавши заяву про звільнення за власним бажанням. Кажуть, пішов зі словами: «Може це мені зарахується на тому світі», усвідомивши, що разом із пройдисвітами руйнує університет, у якому колись навчався. Калита ж зараз перебуває в певному делікатному стані і не є активним, як колись, учасником цього угрупування.

Шестимісячне перебування Ісаєнка на посаді в.о. ректора свідчить про те, що такий склад його «команди» не є випадковим. Недарма в народі кажуть, що «добро липне до добра і добром пахне» (в іншому розумінні щодо «добра», звісно). Адже і сам Ісаєнко, а також Майснер та Іванова мали в не дуже далекому минулому проблеми із Законом і проходили по певних карних справах, які їм вдалося закрити. Але архіви, як відомо, не горять…

5

За наявною інформацією, Майснер зараз активно шукає спецраду для захисту написаної йому кандидатської дисертації. Шукає активно, чудово розуміючи, що вибори ректора рано чи пізно відбудуться і тоді йому буде гаплик, говорячи по-народному. Адже він стільки зла приніс із собою в університет, стільком людям понівечив долі, зламав їм життя. Таке не забувається і не прощається.

При цьому він, як і Ісаєнко, також мовчить про те, яким чином майновий комплекс на Вітряних Горах у грудні місяці 2015 року опинився в приватних руках? Цікаво, що саме Майснеру Ісаєнко доручив «займатися» цією справою. Чого б це? Хтось може повірити, що цю оборудку можна було «провернути» без згоди університету та міністерства? А без Майснера тут точно не обійшлося. Адже всю фінансово-економічну діяльність він тримає у себе в руках, бо це є головним сенсом його перебування в університеті.

Иванова 2

Складається враження, що Іванова за півтора роки перебування на посаді мало чому навчилася. Перший навчальний рік все йшло за інерцією, яку надала освітньому процесу «стара команда». А з нового навчального року почалися проблеми, тому що через некомпетентність та нерозуміння проректором суті освітньої діяльності зруйнована цілісна система управління організацією та навчально-методичним забезпеченням освітнього процесу.

Зокрема, з навчальних планів, які переробляються щороку, практично повністю вилучено самостійне виконання студентами індивідуальних завдань під керівництвом викладача. Як наслідок, на фоні ще й катастрофічного зменшення обсягу аудиторних занять, студенти взагалі перестали ходити на заняття і не працюють ані в аудиторії, ані самостійно дома. Зруйнована також єдина для всіх кафедр університетська політика щодо порядку формування академічних груп, що призвело до значної перевитрати коштів і багаторазового перерахування навчального навантаження кафедр протягом навчального року і, як наслідок, скорочення штатів викладачів. Шкода…

32095

Ще один номінант – Шульга. Шульга, як відомо, зараз проходить по серйозній карній справі відразу за трьома статтями. Він був арештований і йому загрожує до 12 років ув’язнення. А там ще, за інформацією сумських журналістів, випливають і будуть передані до суду ще деякі приховані деталі його життя. Цей пройдисвіт, виявляється, під час свого недовгого перебування на посаді губернатора Сумської області встиг «побудувати» за колосальні бюджетні кошти «непрохідну стіну» на кордоні з Росією. Коли ж журналісти приїхали на кордон, щоб побачити цю стіну, то нічого не знайшли. Подейкують, що стіну, напевно, «дощі розмили».

Зараз же для кандидата географічних наук Шульги, як і для Майснера, також активно «накопичуються» матеріали, але вже для докторської дисертації. Пишуться та розміщуються статті, готуються розділи дисертації. Цікаво, що Шульга знайшов собі виконавця дисертації в більш перспективній, як він вважає, галузі знань, пов’язаній з телекомунікаційними системами. Дійсно, кого сьогодні здивуєш географічними науками?! Головне: «Не зівай, Хомко, поки ярмарок!».

harchenko-v-p

Харченко зараз знаходиться в очікуванні суду. З поінформованих джерел відомо, що разом із своїми поплічниками по справі здійснює певні ходи, щоб, якщо не уникнути, то зменшити покарання. В університеті розповідає всім, як він все своє свідоме життя боровся зі «старою командою» (до речі, будучи в складі цієї команди) і як хотів привести університет до «світлого майбутнього». Розповідає, що його «підставили». При цьому чомусь нічого не розповідає, як зрадив колектив університету і за обіцянку давно омріяної посади ректора пішов на змову з Квітом, віддавши університет на «дерибан» рейдерському угрупуванню. Як, осліплений жагою наживи, торгувався по кожному із своїх колишніх колег під час перемовин щодо прийняття їх на роботу за хабар. І все це, знаючи про рішення судів про їх незаконне звільнення з роботи. Напевно, всі аудіо- та відеозаписи його перемовин будуть оприлюднені в суді і їх зміст доведений до відома колективу університету. Що ж тоді він скаже і як подивіться в очі людям?

chepizhenko-ivanova

Уважний та дещо наївний читач може запитати: а до чого тут згадується Чепіженко? Невже він також в якихось «схемах»? Так, уважний читачу, так. Для початку згадаймо, за яких обставин Чепіженко став головою вченої ради університету. Адже за нього проголосували лише 28 осіб із 76 присутніх, тобто близько 37%. Проте Майснер, фактичний керівник університету (бо Харченко нічого не вирішував і виконував усе за вказівкою Майснера), оголосив Чепіженко головою. Що і як повинна була зробити порядна людина? Правильно, встати, подякувати і заявити, що не може погодитися з призначенням, тому що за нього проголосувала меншість. Але ж Чепіженко промовчав і погодився. Хіба він не в «схемі»?!

Зараз Чепіженко призначений Ісаєнком ще й проректором з міжнародного співробітництва, хоча ніколи не займався міжнародними освітніми питаннями. До того ж, окрім української та «великого и могучего», ніякою іноземною мовою не володіє. Хтось може сказати, що це – не кримінал. Як сказати, як сказати. Адже має місце невідповідність займаній посаді з отриманням посадовою особою заробітної плати. Це – по-перше.

По-друге, за напрямком діяльності Чепіженка Ісаєнко разом із своїм давнім поплічником Тимохіним запровадили схему «вимивання» з університету коштів, які платять за своє навчання іноземці. Внаслідок цієї афери до каси університету надходить на третину менше коштів, ніж за часів «старої команди». Зрозуміло, кому йде ця третина в кишеню. Кількість же іноземних студентів в університеті все падає й падає… А що Чепіженко?

По-третє, в університеті набирає обертів божевілля, пов’язане із започаткуванням підготовки пілотів та закупівлею і експлуатацією літаків за рахунок власних коштів університету. І це відбувається при тому, що, за свідченням експертів, університет не має для підготовки пілотів необхідної інфраструктури. За інформацією з держказначейства зараз в університеті припинено практично всі оплати. Тобто готуються кошти для закупівлі літаків. Якщо вчена рада університету дасть на це свою згоду, а Чепіженко є її головою, то буде скоєно злочин. Ось так, уважний читачу!

Проте університетського ресурсу Ісаєнку явно не вистачає. Адже порядні, компетентні  люди, які здатні професійно робити справу, в команду Ісаєнка не йдуть, щоб себе не компрометувати. Тому, ймовірно, і доводиться йому робити, які він стверджує, «точкові призначення» людей зі сторони. Хто ж вони, «точкові призначенці» Ісаєнка?

Ось в авіаційному вищому навчальному закладі з’явився такий собі кандидат сільськогосподарських наук Кирило Ніколаєв і був призначений «смотрящим» у приймальній комісії університету. Ясна річ, для наведення там потрібного «порядку» та впровадження новітніх технологій «роботи» з абітурієнтами та їх батьками, опрацьованих в НПУ ім. М.П.Драгоманова. Науковим керівником Ніколаєва був «видатний авіатор» сучасності доктор біологічних наук Ісаєнко.

Ось з’явилася також кандидат сільськогосподарських наук Катерина Бабікова, яка була призначена на посаду керівника Центру організаційного розвитку та лідерства НАУ і одночасно помічника в.о. ректора Ісаєнка. Науковим керівником Бабікової також був той же самий «видатний авіатор» сучасності доктор біологічних наук Ісаєнко.

Проте цих осіб об’єднує ще й спільна бізнесова справа. Адже вони є співзасновниками фірми КРАЙСІС МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП, керівником якої є, правда, не сам Ісаєнко, а його рідна донька Анастасія Володимирівна Ісаєнко. Бачите, як все добре виходить, як все переплетено. А чеснóму народу можна «вішати на вуха локшину» про чесність, про боротьбу з корупцією, про багато інших красивих справ і «доїти» університет.

Засоби масової інформації нещодавно сповіщали, що Ісаєнко вже дійшов до параної, встановивши, за порадою Майснера, в кабінеті ректора систему електронних замків-засовів, через що без натискання в кабінеті на певну кнопку неможливо ані зайти до кабінету, ані вийти з нього. Так він приготувався в своїй хворій уяві до захоплення кабінету «старою командою». Але цього йому виявилося замало.

Тому з’явилося ще одне його «точкове призначення» – дехто Пархоменко, якому було доручено створити за кошти університету так звану «групу швидкого реагування» і організувати цілодобову охорону кабінетів ректора та проректорів від захоплення «старою командою». Ця група зараз налічує понад 20 осіб, кожен з яких отримує по 500 гривень за зміну. За що ці люди отримують зарплату професора? А по ночах, до речі, в університеті стали відбуватися крадіжки офісного обладнання та особистих речей працівників, причому, практично у всіх корпусах. Дивно, правда?

Нагадаємо, що з точки зору теорії та практики соціальної психології прагнення керівника оточувати себе людьми, які були б не лише висококомпетентними, але й, одночасно, глибоко порядними, має глибокий сенс. Але ж при цьому і сам керівник має бути і висококомпетентною, і, одночасно, глибоко порядною людиною, особистістю. Це – ніяка не езотерика, це – закон фізіології. Проте у випадку з Ісаєнком все не так. Безумовно, висловлювання Нікколо Макіавеллі, наведене на початку цієї статті, є справедливим і це підтверджено історією людства. Одночасно цілком справедливим, на наш погляд, є і народне твердження: «Який піп, такий і прихід», – щодо Ісаєнка та його «свити».

Проте зграї пройдисвітів обов’язково прийде кінець. Адже вибори ректора відбудуться! Ректор увійде в свій кабінет, розкриє вікна і наповнить університет чистим повітрям. А всі ті, хто зараз, користуючись владою, ґвалтують колектив, залишать після себе спогади лише в кошмарних снах.