Міністр Л.Гриневич отримала «тимчасову вигоду»

Скандал Grinevich MON Климкин МЗС
«Євробляха» для освіти

Той неймовірний ажіотаж навколо нового Закону України «Про освіту» об’єктивно мав закінчитися скандалом. Все, що робиться поспіхом, вилазить боком. І не тільки для авторів.
Ажіотаж підігрівався штучно. Загалом усе, що було пов’язано з реформами, більше скидалося на змагання. Чия проголосується першою? Освітня, пенсійна, судова? Джентльмени повелися гідно) Єдиний, хто отримав потужну вигоду від освітніх процесів – міністр Л.Гриневич. Але вигоду тимчасову. Потужний і безкоштовний інформаційний майданчик, де вправлялися у знанні деталей освітнього процесу навіть ті, хто поняття про освіту немає. Надувалася і впарювалася суспільству красива райдужна бульбашка. Голосування, аплодисменти…
А сьогодні луснула, обдала мильними слюнями усіх. І причетних, і непричетних. Тепер усі поспіхом обтираються, добираючи аргументів, в основному справедливо пов’язаних із захистом національних інтересів. Знову у ЗМІ потужний інформаційний діалог, але вже на іншому смисловому грунті.
Безумовно, ми маємо захищати мову як основу національної ідентичності усіма можливими засобами, це не обговорюється, але Європа давно вийшла на інший рівень філософії міжнаціональних та міжетнічних стосунків. Чутливі проблеми врегульовані європейським законодавством. Зрештою, долаючи непростий європейський шлях, не важко було заздалегідь порадитися з толерантними сусідами щодо вразливих кроків. Така ввічливість зберегла б і Закон, права української мови, і державне обличчя. Порадитися з Венеціанською Комісією «до, а не після», як зауважив доповідач, депутат від Естонії Андреас Херкель. А зараз «маємо те, що маємо». В дискусію втягнута вся країна. Але серед хору коментаторів чомусь уже не чути «винуватців торжества» від Міносвіти.
Ще одна думка з приводу. Так історично склалося, що МОНУ – беззастережна монополія вихідців з соросівського фонду «Відродження». І серед керівництва, і в середовищі громадськості, і серед експертів майже всі «свої». Хто є, або були отримувачами грантів. Корисна для держави така монополія, чи не зовсім, важко сказати. Але очевидним на сьогодні є факт, що кожен наступний шкільний та університетський випуск є слабшим за попередній. Держава впевнено крокує до формування суспільства споживання, а не творення.
У зв’язку з «освітнім європритистоянням» можна згадати також відкритий конфлікт керівника уряду Угорщини з аналогічним фондом Дж.Сороса у цій країні. В цьому контексті можна висловити здогадку про історію з нашим Законом як продовженням «палкої дискусії» прем’єра сусідів з відомим філантропом щодо концепції розвитку угорської освіти. А саме угорські євродепутати у протистоянні на рівні ПАРЄ відіграли ключову роль. Це на додачу до «російського сліду» в угорській зовнішній політиці.
Український політичний істеблішмент виявив абсолютно природну реакцію на «наших б’ють». Блискучий виступ Гаранта у Страсбурзі, риторика авторитетних політиків та політологів на захист української освіти, права держави на формування внутрішньої політики, знання державної мови представниками нацменшин, стали черговим стимулом для подальшого національного гуртування. Усе логічно та правильно. І воно б так і було, якби не серйозні іміджеві втрати держави «на пустому місці», якби не ситуація, яка стала міною сповільненої дії для європейських прагнень України. Зловтішатися не варто, але уроки винести треба.
Аналізуючи ситуацію можна припустити, що все починалося з примітивної управлінської помилки, з поспіху. Дуже хотілося бути першою і отримати важливі іміджеві гарантії під час можливого переформатування Кабміну при можливому його звіті)
І не варто думати, що тільки «мовна стаття» нового Закону України «Про освіту» стала вразливою. Вже зараз готуються пропозиції щодо внесення змін до зовсім «свіжого» Закону, що свідчить про його неабияку «сирість». Але думкою своїх можна знехтувати, а от європейці себе поважати заставили. Раптом виявилося, що наші освітні «євробляхи» у Європі все-таки потребують процедури розмитнення.

Ярослав Козачок
Читайте також:

Божевілля та агонія банди Ісаєнка в НАУ

  Якщо сказати, що колектив Національного авіаційного університету вирує, не сказати нічого, бо градус обурення та протесту працівників просто зашкалює. …

Вірус «шизоїдного лапутькізму» як дзеркало університетського освітнього процесу, започаткованого Ісаенко в НАУ

Вірус «шизоїдного лапутькізму» як дзеркало університетського освітнього процесу Після перегляду більшістю членів колективу відео, яке запостив у соцмережі Facebook начальник …

Звернення колективу НН Аерокосмічного інституту НАУ, яке за рішення вченої ради спрямовано також Міністру Л. Гриневич

До редакції потрапила фотокопія звернення колективу НН Аерокосмічного інституту НАУ, яке за рішенням вченої ради спрямовано також міністру Л. Гриневич. Окрім того, надійшов ще один цікавий документ, наведений нижче, …