Може вже пора міністру Гриневич мати концепцію освітянських реформ, але побудовану на позитиві?

Отставка Grinevich MON

Обговорення реформування національної системи освіти, на мій погляд, пішло якимось «кривим шляхом». Безперечно, це дуже добре, що диспутанти (як правило — не байдужі люди) пропонують своє бачення проблем. Але потім починається дивина — пропозиції, які нагадують часи розквіту адміністративно-командної системи — посилити відповідальність, розширити повноваження (відповідно — влади), ввести щось єдине (якщо Ви такі розумні, чому строєм не ходите?)… Ах, плагіат — наказувати, ах, якість погана — наказати та врегулювати, ах, батьківські гроші — — посилити відповідальність… Репетитор — ворог школи, студент списує та плагіатить, університет — корупція, школа — ворують батьківські гроші… Виникає бажання — сісти на хвіст та завити на Місяць… Що шукати — проблеми (хоча треба) чи паростки позитивного нового? Може варто реформувати не «ламаючи через коліно», а «надаючи можливості». Може вже пора мати концепцію (стратегію тощо) освітянських реформ, але побудовану на позитиві?

https://www.facebook.com/