Небезпечна підготовка пілотів буде здійснюватися на аеродромі в Бородянці, яким володіє кум Квіта т.зв. голова наглядової ради НАУ Бадрудінов

Аеродром загиблих парашутистів

Бадрудинов Квит 303

У Київській області є невеличке селище Бородянка, столиця однойменного району. Багатий природними ресурсами край у відносній близькості від столиці та ще й «лихі 90 ті» не міг не приваблювати пройдисвітів різного пошибу.  Легкою здобиччю «джентльменів удачі» ставали підприємства, техніка, земля, озера, сади, ліси. Місцеві люди — працьовиті та неконфліктні — не  чинили  особливого  спротиву столичним  зайдам. Бо боялися.  Як всі у 90 х  боялися  рекету,  бандитів,  бізнесменів, аферистів, прокуратури, міліції.

Серед таких «зальотних» був і Олександр Бадрудінов. Офіційні джерела скупі на інформацію про цю темну особу. Google вперто не хоче відповідати Who is Бадрудінов? А видає в основному все про його однофамільця Тимура Бадрудінова з Comedy Club.

Чому так? Як правило злодійкуваті люди  старанно  приховують інформацію про себе. Від податкової, від право охоронців,  від спецслужб, від сусідів, від колег по роботі. Так прийнято в їх колі. В колі осіб, яким є що приховувати від суспільства. У соцмережах вони здебільшого перепощують чужі думки, бо зі своїми якось не склалося. Зрідка фото з героїчним підтекстом та картинками з розкішного життя.

Але це лише фасадний позитив. А на звороті яскравий  позитив  змінюється темними  тонами.  Типовий  приклад «везунчика», якому вдалося не тільки вижити, але й не сісти за грати, який намагається десятиліттями відмитися і панічно боїться випадково зустріти знайомих 25 літньої давності.

Отже, Олександр Бадрудінов. Відомості  про  пристойну  освіту відсутні. Про місце народження, родину, друзів, знайомих періоду становлення первин ного капіталу також відсутні. Не дивно. Хіба що видав несподівано: Генеральний директор ТОВ «АБМ груп — Національний авіаційний університет», який  вони  організували разом з О.Авдєєвим для того, щоб  продавати виготовлені в НАУ безпілотники через зареєстроване на своїх дітей підприємство. Його ім’я з’являється в контексті скандалу в середині фірми ТММ, одно го із великих забудовників Києва та області. Він же є  одним  з фігурантів скандалу навколо НАУ (Національних авіаліній України). Не плутати з Національний авіаційним університетом. Тоді його апетити до нас ще не добралися.

В держреєстрі багато фірм,  зареєстрованих на нього, дружину, дітей. Більшість з них або не діють, або пере бувають на стадії ліквідації. Тобто не приносять державі та її бюджету жодної користі. Чекають свого часу. Але аеродром та сміттєзвалище працюють, не показуючи традиційно великого офіційного прибутку.

Сміттєзвалище Бородянка

Цей нащадок азійських степів залишив помітний слід в історії бородянської громади. Основні «бородянські активи»  він  зухвало «віджав» у  тих, кому вони реально мали б належати. А збагатів Бадрудінов на колишній сільськогосподарський аеродром (260 гектарів) разом з технікою; на обласне сміттєзвалище  (150 гектарів);  на  300 гектарів лісу. Усі ці активи захоплені в незаконний  спосіб. До цих пір в Державіаслужбі ламають голову над тим, як можна було приватизувати аеродром. Земля під сміттєзвалищем також незаконно оформлена. Майже 20 років ведуться розмови про будівництво сміттєпереробного заводу. Спроба роз почати будівництво знову зазнала заборони через відсутність дозвільних доку ментів. Але це не заважає і далі дурити громаду.

«Щастю» бородянців  від  цих  проектів просто немає меж. Та й з лісом якось «невдобно получилося». Бадрудінов його просто забрав. Судяться люд и, та марно. Тим часом, усі активи при носять чималий прибуток.

Про «знамените» сміттєзвалище, зону екологічного лиха та захоплені лісові масиви ми ще розкажемо. А сьогодні мова про бородянський аеродром.

Аеродром Бородянка

Приватне підприємство на базі бородянського сільськогосподарського аеродрому було створене в 1993 році. Техніка  ще  літала.  Старенькі  АН 2, МІ 2,  потім  були  привезені  Л 410, кілька машин просто базувалися на аеродромі через відносну дешевизну оренди. Приймалися замовлення на обліт території, коли міліцією, коли газовиками, коли пожежниками, коли прикордонниками.  Про дружбу з прикордонниками  ми ще згадаємо. Обліт прикордонниками  кордону вдень, обслуговування контрабандних замовлень вночі. Може просто прибріхують люди, а може й правда. Хто зна.

На сайті  можна із захопленням про читати про справжній осередок культу ри та технічної творчості цілого регіону, про  грандіозні  плани  на  майбутнє. Нью Васюки  порівняно  з  бородянським аеродромом просто аматорський старт ап. І говориться про це на повному серйозі  навіть  тоді,  коли  поблизу розташовані такі визнані діючі аеродроми як Гостомель, Жуляни та Чайка, де є відповідна інфраструктура — від бетонної ЗПС до навігаційного обладнання.

А в Бородянці примітивна «ґрунтовка», яка не відповідає сучасним вимо гам, відсутність сучасної метео  та наві гаційної служби. Вони дорого кошту ють. І така експлуатація аеродрому, вижимання  «останніх соків» без оно влення  основних засобів не могла не призвести до трагедії.

І вона сталася. Див.: . 12 червня 2012 року. Загинули 5 осіб, 17 травмовано. Розслідування виявило масу порушень: перевантаження повітряного судна, кількість людей, які перебували на борту під  час  польоту перевищувала кількість посадкових місць. Замість 18 (Л 410УВП) — 22. Один з парашути стів, якому вдалося вижити, згадував, що салон літака нагадував тролейбус — хтось сидів, хтось стояв, хтось розмістився на підлозі.

«Расследование Госавиаслужбы Украины показало, что на аэродроме в Бородянке нет контроля за действием персонала аэродрома. Это и привело к тому, что в салон самолета прошли незарегистрированные люди… Комиссия установила, что в момент взлета в самолете находились двое посторонних, а также два неоформленных парашютиста. Это грубое нарушение. Взлетная масса самолета 5 920 кг. Таким образом, максимально допусти мое значение было превышено на 220 кг. Если мы говорим о таком маленьком самолете, это существенная цифра», — пишет «Комсомольська правда».

Літак з парашутистами випустили з аеродрому назустріч смерті  вже  тоді, коли  неозброєним  оком  було видно, що наближається гроза і ураган. І маленький літак невистоїть у двобої зі стихією. «Экспертиза вскрыла шокирующие факты. Оказывается, Бородянский аэропорт выпускал самолеты без системы метеорологического обеспечения полетов. Кроме того, в день аварии на аэродроме не было метеоролога наблюдателя. Простыми словами, ни диспетчер, ни пилоты, ни руководство аэропорта понятия не имели, какая погода ожидается в ближайшее время. Кто в таких условиях разрешал экипажу подниматься в воз дух — загадка. Нам удалось пообщаться со специалистом, который участвовал в расследовании, но пожелал остаться инкогнито», — резюмує КП.

Невже це правда? Невже гроші важливіші за життя людей?

І коли диспетчери наполягали на тому, щоб скористатися запасним аеродромом — Жулянами чи Гостомелем, пілоти вирішили повернути ся на свою ґрунтовку тільки через те, що використання  запасного  аеродрому  буде дорого коштувати — дві тисячі доларів. По 400 доларів за життя. От такі порядки на приватному бородянському аеродромі Бадрудінова. Там, де панує нажива, немає місця людяності.

А від  злочину  можна  відкупитися.  Понад півроку  тривало  слідство,  результатом якого було те, що «ніхто в трагедії не винен». До сьогодні ніхто не покараний. Вся викладена інформація  про  трагедію перебуває  у  відкритому доступі. Виявляється,  що навіть такий злочин може  залишитися  без  кари.  Особливо,  якщо син власника — працівник прокуратури.

Після трагедії переважна більшість власників авіаційної техніки перебазували її на інші аеродроми. Прибутків стало менше. І тоді на різно го роду шоу зачастив міністр Квіт. Тоді і виріше австрійські навчальні літаки в ДПС, залишаючи кредиторську заборгованість за університетом (500 тисяч євро недовиплачених за літаки коштів та 600 тисяч євро за тренажер). У цей же час Харченко забирає у структурного підрозділу НАУ — Кіровоградської льотної академії підготовку пілотів і переводить її в Київ. Одночасно йде підготовка до створення на території НАУ приватного інституту, який готуватиме пілотів. Для цього з навчального процесу передбачається виведення аудиторій 8 корпусу. В цей же час Квіт виділяє НАУ 15 мільйонів на підготовку пілотів. ДПС не відмовляє у тому, щоб передані літаки використовувалися паралельно для підготовки пілотів університетом. А з Кіровограда тим  часом  планується  перебазувати залишки авіапарку академії до Бородянки.

Таким чином, ланцюжок дивних збігів вказує на те, що підготовка пілотів буде здійснюватися саме на аеродромі в Бородянці,  яким  володіє т.зв. голова наглядової ради НАУ Бадрудінов. На аеродромі, де немає елементарних умов без пеки,  на  ґрунтовій  злітно посадковій  смузі. При такому бізнес підході до навчання за життя студентів не дадуть і рваної гривні.

А тим  часом,  під  Гостомелем,  біля  озера, посеред лісу, добудовуються чергові маєтки. Тут Бадрудінова, а тут Квіта.

Знову дивний збіг? Чи плата за відродження бізнесу на кістках парашутистів?

Газета reider-nau.com