Олег Шаров: «При вступі буде більше математики, фізики, хімії…». Гриневич: У школах України об’єднають хімію, біологію, географію та фізику в один предмет. Кумедно?

Скандал Гриневич МОН Шаров

У школах України мають намір об’єднати вивчення хімії, біології, географії та фізики в один предмет. Про це заявила міністр освіти Лілія Гриневич, передає «Таймер».

 

Гриневич в Одессе: физику и химию старшеклассники изучать не будут

Источник: http://infocenter-odessa.com/

Министр образования Лилия Гриневич в Одессе подтвердила, что в Украине намерены отказаться от изучения в старших классах физики, химии, биологии и географии как отдельных предметов и собираются объединить их в одну дисциплину.

Об этом министр образования Лилия Гриневич сообщила во время визита в Одессу. По ее словам идея разрабатывается, однако, пока неизвестно, как и когда это осуществится. Предполагается, что объединение в один предмет физики, химии, биологии и географии предполагает изменение программы для старших классов в школах и классах гуманитарного направления. «Это возможно в профильной старшей школе, когда дети выбирают гуманитарный профиль и когда им не хватает времени на углубленное изучение интересующих их предметов.

Это значит, что часть предметов нужно каким–то способом объединить, чтобы они всё–таки имели общее представление про картину мира, про естественные предметы. Очевидно, что до 9 класса они учили эти предметы, но все равно на уровне 10-11 класса такой курс продолжит развитие», — пояснила позицию министерства Гриневич. «Существует международный прогрессивный опыт, где естественные науки интегрированы в целостную картину мира, когда человек понимает природное явление со всех точек зрения», — добавила она. Впрочем, конкретных сроков внедрения этого нововведения министр не назвала, да они пока, похоже, и ей самой не известны.

В настоящее время для преподавания «объединённого» предмета нет ни учителей, ни учебников, и их ещё предстоит подготовить. По словам Гриневич, в ближайшее время такой объединённый курс, возможно, введут в качестве эксперимента в 1-2 школах в стране, после чего используют полученный опыт для того, чтобы расширить проект на все школы гуманитарного направления. Напомним, 5 сентября ВР приняла закон «Об образовании».

Несмотря на просьбы депутатов и обращения МИДа ряда стран и Федералистского союза европейских национальных меньшинств наложить президентское вето на закон «Об образовании», Петр Порошенко подписал шовинистский законопроект 25 сентября, согласно которому следует ожидать тотальную украинизацию, 12–летку, сокращение школ и учителей и главное — полную деградацию молодого поколения.
Источник: http://infocenter-odessa.com

 

Версія О.Шарова

Олег Шаров: «При вступі буде більше математики, фізики, хімії та іноземної мови»

Змінилися правила майбутньої вступної кампанії до українських вишів.

Здавалося б, зовсім нещодавно відгриміла вступна кампанія-2017, а вже починається підготовка до наступної. І вже відомо, за якими правилами вона проходитиме. 

Міністерство освіти і науки оголосило Умови прийому на навчання до вищих навчальних закладів на 2018 рік — своєрідну конституцію вступної кампанії. Керуючись нею, виші укладатимуть свої Правила вступу.

Судячи з оприлюдненого документа, революційних змін навесні-2018 не очікується. Нововведень небагато. Але є цікаві нюанси, про які DT.UA розпитувало Олега Шарова, директора департаменту вищої освіти МОН і одного з керівників робочої групи, що працювала над Умовами прийому-2018.

— Олеже Ігоровичу, цього року скорочено кількість вступних заяв, які може подавати абітурієнт (маю на увазі тих, хто вступає на бакалаврат на базі загальної середньої освіти — після 11 класів): не більше ніж сім і не більше ніж на чотири спеціальності. Торік було дев’ять заяв. Чим викликане таке скорочення? 

— Проаналізувавши минулу вступну кампанію, ми побачили, що людей, які пішли навчатися за восьмим-дев’ятим пріоритетом (скористалися восьмою-дев’ятою заявою), дуже мало. Тому сенсу в такій кількості заяв просто немає.

— Але контрактників ця норма не стосується, вони можуть подавати стільки заяв, скільки хочуть? 

— Так, кількість заяв на контракт не обмежена.

— 2018 року прийматимуть сертифікати ЗНО не лише 2018-го, а й 2016-го і 2017 років? 

— Так. Але це не стосуватиметься іноземних мов — тут прийматимуть сертифікати ЗНО тільки за 2018 рік. Це пов’язано з деякими змінами в технології тестування з іноземних мов, що будуть запроваджені саме з наступного року.

— Ідея враховувати сертифікати ЗНО минулих років неоднозначно сприймається в суспільстві. Як розповідали деякі члени робочої групи, що працювала над Умовами прийому-2018, більшість з них теж була проти цього. 

— На робочій групі взагалі цього не обговорювали. Може, десь у кулуарах, але в самій робочій групі заперечень не висловлювалося. Швидше навпаки.

— Ось уже кілька років поспіль кожну вступну кампанію ми на один рік подовжуємо термін дії сертифікатів ЗНО. Спочатку додали один рік, потім іще й іще. А як щодо наступного року? 

— Три роки дії сертифікату ЗНО — це нормально. Наразі міністерство не має намірів далі збільшувати цей термін. Такого, як було раніше, коли враховували сертифікати ЗНО з 2008-го по 2014 рік, не плануємо.

— Чи багато тих, хто лобіює подовження терміну дії сертифікатів ЗНО? 

— Достатньо. Є й ті, хто хоче, щоб при вступі враховувалися сертифікати ЗНО, отримані взагалі з 2008-го. Доводиться пояснювати, що це буде однаково, що порівняти юліанський календар із григоріанським. Начебто й схоже, але ж таки не збігається.

— Цього року, на відміну від попереднього, Міністерство освіти і науки чітко вказало вишам, сертифікати ЗНО з яких предметів потрібно вимагати від абітурієнта при вступі на кожну спеціальність. Минулого року виші вирішували це самі — головне, щоб у переліку предметів була українська мова. Чому цього року вирішено регламентувати це питання?

— Отже, цього року схема така: для кожної спеціальності визначено два обов’язкові «вступні» предмети (з них один-українська мова) і третій — на вибір абітурієнта з кількох запропонованих варіантів. Судячи з усього, буде підсилено роль природничо-математичних предметів. Сертифікати з них вимагатимуть на багатьох спеціальностях. 

— Так, при вступі буде більше математики, фізики, хімії й іноземної мови.

321

— Є досить неочікувані пропозиції. Наприклад, філологи мають складати, крім української мови та історії, іноземну мову або географію. 

— Іноземну мову філологи повинні знати. А географію поставили як іще один предмет на вибір, адже вивчення мови невідривне від пізнання культури рідної та інших країн.

— Правники й журналісти третім предметом обиратимуть математику або іноземну. Чому так ?

— Математика — це основний предмет ЗНО, який націлений на формування системного логічного мислення. Погодьтеся, юридична логіка побудована на такому мисленні. Юрист без системного мислення — не юрист.

— Водночас на деякі спеціальності, для яких важливе значення має фізика (наприклад енергетика, електротехніка, радіоелектроніка) чи хімія (наприклад хімічні технології), ці предмети не є обов’язковими, вони даються на вибір: або фізика, або іноземна; або хімія, або математика. 

— Для інженерних спеціальностей ключовим конкурсним предметом є математика. У деяких випадках на вибір запропоновано фізику або хімію, зокрема тому, що природнича освіта в нас у серйозному занепаді. Особливо в сільській школі. З математикою ситуація все-таки краща.

— З викладанням іноземної в школах теж є проблеми.

— Повірте, з викладанням іноземної мови справи значно кращі, ніж із природничо-математичними дисциплінами.

— Для контрактників перелік предметів для вступу визначає сам виш?

— Так. Це стосується тих контрактників, які вступають на небюджетні конкурсні пропозиції.

— Чи вимагатимуть від медиків не менше ніж 150 балів за ЗНО

— Так. Цю норму запроваджено на жорстку вимогу Міністерства охорони здоров’я. Вона стосується лише трьох лікарських спеціальностей: «стоматологія», «педіатрія» і «медицина». Від майбутніх лікарів сертифікати ЗНО з такими балами вимагатимуть з біології і математики або хімії.

— У нових Умовах прийому скорочено перелік спеціальностей, для яких проводиться творчий конкурс. Чому?

— Давно треба було це зробити. Творчі конкурси замінили на творчі заліки для майбутніх учителів фізкультури, музики, образотворчого мистецтва, деяких спеціалізацій дизайну (враховано пропозиції Міністерства культури) і для майбутніх журналістів. Це буде не вступний іспит з оцінкою, а творчий залік, за який не ставитимуть оцінки, але який даватиме допуск до вступу. Такий залік може проводитися з лютого місяця і до кінця терміну прийому документів. А далі вже ті, хто отримає з творчого заліку «зараховано», повинні будуть надати три сертифікати ЗНО. Наприклад при вступі на журналістику раніше було не так: творчий конкурс плюс два сертифікати ЗНО. Тому на цю спеціальність ішли не тільки ті, хто відчував покликання до професії, а й ті, хто просто не міг надати третій сертифікат ЗНО. Зрозуміло, що це не сприяло підвищенню рівня вітчизняної журналістики.

— Це вже питання до правоохоронних органів. Але те, що творчий конкурс не завжди викликає довіру, — це правда.

— 2018 року знову нараховуватимуть додаткові бали переможцям олімпіад і конкурсів МАН. У минулу вступну кампанію ця норма гаряче дискутувалася — чи не пора її скасувати?

— Норма про те, що за МАН і олімпіади дають додаткові бали при вступі, є в Законі України «Про вищу освіту». Тому, якщо хтось хоче її скасувати, — будь ласка, вносьте зміни до закону.

— Торік право на додаткові бали мали призери олімпіад, які брали участь у них протягом двох років перед вступом. Цього разу враховуються лише медалі й дипломи, отримані в рік вступу?

— Так. До 2017 року право на додаткові бали надавалося лише призерам поточного року, у минулу кампанію подовжили термін до двох років, а зараз знов повернулися до старої норми. Бо побачили, що кількість вступників, що скористалися при вступі додатковими балами за здобуту в 10-му класі перемогу в олімпіаді, дуже мала. До речі, для учасників міжнародних олімпіад, призерів Олімпійських, Паралімпійських та Дефлімпійських ігор обмежень стосовно строку давності досягнення не встановлюється.

— Як показали дослідження CEDOS, додаткові бали за олімпіади і конкурси МАН істотно не впливають на загальну картину вступного конкурсу, тому що більшість манівців і олімпіадників вступили б і без цих балів.

— Так. Єдина галузь, на яку вступало дуже багато переможців олімпіад і конкурсів МАН і де це справді впливало на загальну картину конкурсу, — міжнародні відносини. На спеціальності цієї галузі зазвичай величезний конкурс і дуже мало бюджетних місць. Тому 2018 року при вступі на спеціальності цієї галузі додаткових балів за конкурси МАН і олімпіади не нараховуватимуть. Так зазначено в нових Умовах прийому.

— Чи залишаються в Умовах прийому регіональний, сільський і галузевий коефіцієнти?

— Так, залишаються. Сільський коефіцієнт, як і раніше, становить 1,02. А для тих, хто вступає на спеціальності аграрної галузі, збільшено до 1,05. Правда, є деякі зміни. Тепер сільський коефіцієнт буде застосовуватися тільки до мешканців села, які проживають там не менше двох років і навчаються в сільській школі. Ті, хто проживає в селі, але навчатися їздить у райцентр, не зможуть скористатися сільським коефіцієнтом. Цей коефіцієнт має підтримати не просто всіх, хто живе в селі, а саме тих, хто навчається в сільській школі і не має для підготовки до ЗНО таких можливостей, як його однолітки в більших населених пунктах.

— Галузевий коефіцієнт, який застосовується при вступі на технічні й природничі спеціальності, не змінився?

— З одного боку, він трохи зменшився — тепер він становить не 1,03, а 1,02. З іншого, раніше цей коефіцієнт застосовувався лише при вступі за першою пріоритетністю, а тепер буде і за першою, і за другою.

— Регіональний коефіцієнт для Києва, як і раніше, найнижчий —1. Для цілої низки областей (Донецької, Житомирської, Кіровоградської, Луганської, Миколаївської, Сумської, Херсонської, Хмельницької, Чернігівської) та переміщених вишів він становить 1,04. Для всіх інших — 1,02. Як і минулого року, передбачається, що цей коефіцієнт має підтримати виші в регіонах?

— Так, це підтримка областей, які мають найбільший негативний баланс міграції вступників. Звісно, коефіцієнти 1,02 і 1, 04 — це не така вже й радикальна підтримка, але це інструмент реальної підтримки вишів у регіонах. У всіх областях є достатньо якісні університети, але до них не завжди йдуть вступники. З різних причин: через погану інфраструктуру, депресивну економіку, близькість до кордонів держави-агресора тощо.

— Після минулорічної вступної кампанії багато хто висловлювався за те, щоб скасувати всі коефіцієнти і додаткові бали. Але вони залишилися в Умовах прийому.

— Хто хотів скасувати? Домінують пропозиції розвивати й розширювати такий підхід, додавати дедалі більше балів і коефіцієнтів.

— 2016 року так і було. Насправді додаткові бали і коефіцієнти компенсують певні проблеми, що виникають в тій чи іншій точці вступної кампанії. У нас дуже велике розмаїття навчальних закладів, спеціальностей, умов, вступників. І за допомогою системи додаткових балів та коефіцієнтів міністерство намагається зробити систему вступу більш-менш рівною для всіх. Бо іноді існують певні об’єктивні передумови, які порушують рівність при вступі.

— Спірне питання, чи додають додаткові бали і коефіцієнти рівності при вступі. Адже залежно від того, де людина живе — у місті чи в селі, у неї різні умови вступу. Це нерівність.

— Ні, це вирівнювання. Це спроба компенсувати ту нерівність, яка формується внаслідок того, що випускники міських шкіл мають кращі підготовку й результати ЗНО, бо їхні школи повнокомплектні, мають досить учителів і кращу базу.

— І таким дітям ми допомагаємо додатковими балами при вступі?

— Не допомагаємо, а компенсуємо і даємо шанс. Щоб допомагати, потрібні інші ресурси, яких бракує. Але певні кроки вже робимо. Відкриваються, наприклад, опорні сільські школи, де будуть створені умови для здобуття якісної освіти. На черзі формування мережі старших профільних шкіл.

— Як на мене, завдання вищої освіти — не компенсувати щось, не підтримувати і не допомагати, а готувати для держави якісних спеціалістів. Ми ж не хочемо потрапити в руки поганого лікаря, вчителя, інженера, яким колись щось компенсували. 

— Додаткові бали і коефіцієнти невеликі, і вони ефективно працюють у так званій сірій зоні. Що це за зона? Є ті, хто проходить у виш за конкурсними балами без будь-яких коефіцієнтів, є ті, хто не проходить, а між ними — оця напівпрохідна «сіра зона». Коефіцієнти і додаткові бали піднімають тих, хто потрапив саме до неї, хто не знає, як карта ляже — вступить він чи ні. А вступникам, які завалили ЗНО, коефіцієнти не допоможуть. Разом із тим, ми розуміємо недосконалість системи коефіцієнтів. Просто інших шляхів для того, щоб компенсувати проблеми нерівності при вступі, у нас наразі не розроблено. З’являться — коефіцієнти з радістю скасуємо. А просто все скасувати — це не вирішує проблемних питань.

— Як було б добре, якби Умови прийому складалися лише з кількох пунктів: як подати заяву, які сертифікати ЗНО потрібні і як формується рейтинговий список. Без усіх цих квот, пільг, вступних іспитів і співбесід для окремих абітурієнтів, коефіцієнтів і додаткових балів. Всі вони є в Умовах прийому-2018.

— Іноді нам дорікають за те, що кожного року Умови прийому збільшуються за обсягом. А що ж ви хочете? Вони були стислими тоді, коли в країні була нерозвинена нормативна база. А зараз, коли вона величезна — й Умови прийому інші. Багато норм націлено на виконання важливих і відповідальних законів.