Поновлив кримінальне провадження проти Володимира Шульги

Шульга 0122

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВA

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді                         —   Ященка М.А.,

суддів                                              —   Новова С.О., Трясуна Ю.Р.,

секретаря                                        —   Лучка Ю.І.,

за участю представника потерпілої

(відеоконференція)                               — КРАВЧЕНКО П.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві матеріали за апеляційними скаргами представника потерпілої КРАВЧЕНКО П.А. та потерпілої ТАРАНЕНКО І.Г. на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 квітня 2017 року у справі № 757/47011/16-к, —

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 квітня 2017 року скаргу ТАРАНЕНКО І.Г. на постанову прокурора другого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури прокуратури м. Києва Швеця Т.О. від 16.06.2016 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015000000000761 від 22.04.2015 року, за підозрою ШУЛЬГА  В.П. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, та за підозрою ШУЛЬГА  В.П. у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України — залишено без задоволення.

Ухвала слідчого судді вмотивована тим, що зміст оскаржуваної постанови відповідає вимогам ст.110 КПК України, а зібрані в ході досудового розслідування докази оцінені слідчим з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів — з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття процесуального рішення, що відповідає вимогам ст. 94 КПК України.

Також слідчий суддя послався на те, що допитані в ході досудового розслідування свідки МИРОНОВ  Н.О., АНТРОПОВ О.Д., АНТРОПОВА Л.А. та ПЕТРОВСЬКИЙ О.М., на рахунки яких нібито за вказівкою ШУЛЬГА  В.П. ТАРАНЕНКО О.І. переказав кошти, зазначили, що кошти дійсно отримували, зокрема МИРОНОВ  Н.О. за надані юридичні послуги, та використали їх на власний розсуд, при цьому заперечили будь-яке відношення ШУЛЬГА  В.П. до отримання та розпорядження вказаними коштами. Відповідно до листа Товарно-сировинної біржі «Сумська ресурсна біржа» № 597 від 31.03.2016, борг ТАРАНЕНКО О.І. перед установою в сумі 1 280 000 грн. станом на 31.03.2016 повністю погашений. В ході додаткового допиту потерпілих (Том 5 а.с. 77-82) ТАРАНЕНКО І.Г. та ТАРАНЕНКО О.І. вказали, що ніяких претензій до ШУЛЬГА  В.П. не мають та показань щодо обставин вчинення останнім злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, давати не будуть як в ході досудового розслідування, так і в суді. При цьому від останніх в ході досудового розслідування надійшли письмові заяви про відмову від обвинувачення у кримінальному провадженні за підозрою ШУЛЬГА  В.П. у формі приватного обвинувачення, а також клопотання ТАРАНЕНКО І.Г. від 22.03.2016 про закриття кримінального провадження № 42015000000000761 відносно ШУЛЬГА  В.П. за ч.4 ст. 190 КК України у зв’язку з її відмовою від обвинувачення (т.5 а.с. 95), що було враховано прокурором при закритті кримінального провадження за ч. 4 ст. 190 КК України на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Крім цього, за висновками слідчого судді проведеним досудовим розслідуванням не встановлено в діях ШУЛЬГА  В.П. складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, а діяння за які ШУЛЬГА  В.П. повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України, через малозначність не становлять суспільної небезпеки, а тому не є злочином в розумінні ч. 2 ст. 11 КК України. Постанова прокурора в цій частині є належним чином вмотивованою, в той час як зі змісту скарги ТАРАНЕНКО І.Г. не зрозуміло в чому полягає її юридична зацікавленість щодо оскарження постанови про закриття кримінального провадження в частині  підозри ШУЛЬГА  В.П. у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України на підставі п. 2 ст. 284 КК України за відсутністю складу даних злочинів, які в даному випадку носили характер публічного обвинувачення.

В апеляційних скаргах адвокат КРАВЧЕНКО П.А. та потерпіла ТАРАНЕНКО І.Г. просять ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 20 квітня 2017 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою скасувати постанову прокурора про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015000000000761 від 22.04.2015 року за підозрою ШУЛЬГА  В.П. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, та за підозрою ШУЛЬГА  В.П. у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України.

В обґрунтуваннях поданих апеляційних скарги адвокат КРАВЧЕНКО П.А. та потерпла ТАРАНЕНКО І.Г. зазначають, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20 квітня 2017 року є незаконною, необґрунтованою, оскільки слідчим суддеюперекручені доводи скарги ТАРАНЕНКО І.Г., яка не скаржилась на неповноту та однобічність досудового розслідування, а вказувала на наявні в матеріалах кримінального провадження докази, які беззаперечно доводять вину ШУЛЬГА  В.П. та скаржилась на постанову прокурора, що закрив кримінальне провадження за наявності доказів винуватості ШУЛЬГА  В.П.

При цьому вказують, що слідчим суддею не взято до уваги показання свідків:

— КРАВЧЕНКО П.А.0, КРАВЧЕНКО П.А.1, КРАВЧЕНКО П.А.2, КРАВЧЕНКО П.А.3, КРАВЧЕНКО П.А.4, МИРОНОВ  Н.О., ПЕТРОВСЬКИЙ О.М.., АНТРОПОВ О.Д., КРАВЧЕНКО П.А.5, КРАВЧЕНКО П.А.6;

— договір позики між ТАРАНЕНКО О.І. і Товарно-сировинною біржею «Сумська ресурсна біржа»;

— банківські документи, що підтверджують повернення вказаного боргу і таким чином беззаперечно викривають ШУЛЬГА  В.П., у скоєному;

— документи ПАТ «Приватбанк», ПАТ «Правекс Банк», ПАТ «Креді Агріколь» про рух коштів на рахунках ТАРАНЕНКО І.Г.4, МИРОНОВ  Н.О., ПЕТРОВСЬКИЙ О.М., АНТРОПОВ О.Д., КРАВЧЕНКО П.А.7 та фотознімки АНТРОПОВ О.Д. і ПЕТРОВСЬКИЙ О.М. у момент отримання коштів із банкоматів;

— дані ПрАТ «МТС», ПрАТ «Київстар», ТОВ «Астеліт» про з’єднання між телефоном ШУЛЬГА  В.П. і телефонами ТАРАНЕНКО О.І., МИРОНОВ  Н.О., ПЕТРОВСЬКИЙ О.М., АНТРОПОВ О.Д. у період протиправного привласнення коштів;

— протоколи проведених щодо ШУЛЬГА  В.П., ПЕТРОВСЬКИЙ О.М., АНТРОПОВ О.Д. негласних слідчих (розшуковик дій) — зняття інформації з транспортних телекомунікаційних, мереж, згідно яких ШУЛЬГА  В.П. під час досудового слідства активно спілкувався з вказаними особами саме з приводу вчиненого ним (ними) злочину, домовлявся з ними про подальші спільні дії по приховуванню слідів злочину і т.п. В розмові між ТАРАНЕНКО О.І. та ПЕТРОВСЬКИЙ О.М. останній, наприклад, прямо вказує на ШУЛЬГА  В.П. як на винуватця проблем та адресує ТАРАНЕНКО І.Г. вирішувати всі питання саме до ШУЛЬГА  В.П..

При закритті провадження не було узято до уваги те, що в протоколах додатковихдопитів обоє потерпілих (ТАРАНЕНКО І.Г. та ТАРАНЕНКО О.І..) не відмовились від правдивості первинних показань, а навпаки підтвердили їх, і лише потім повідомили про свій намір скористатися у подальшому правами, передбаченими пунктом б частини 1 статті 56 КПК України, що не одне й те саме, як це виклав прокурор, а згодом і слідчий суддя.

Також зазначають, що з моменту надходження матеріалів даного провадження з прокуратури Сумської області до прокуратури м. Києва і до моменту закриття справи прокурором Прокуратури м. Києва жодної процесуальної дії прокуратурою м. Києва здійснено не було, а тому кримінальне провадження № 42015000000000761  неправомірно закрито.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника потерпілої ТАРАНЕНКО І.Г. адвоката КРАВЧЕНКО П.А. на підтримку апеляційної скарги,   перевіривши матеріали судового  провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі  доводи, колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення. Пунктом третім  ч. 1 ст. 284 КПК України передбачено закриття кримінального провадження, якщо не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримання.

Згідно з вимогами ч. 4 вказаної вище статті постанова  про закриття кримінального  провадження  щодо підозрюваного приймається прокурором.

Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосередньої оцінки отриманих фактичних даних, в даному випадку прокурором.

Як слідує з постанови про закриття кримінального провадження, прокуратурою Сумської області 20.01.2016 року повідомлено про підозру ШУЛЬГА  В.П. у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.2 ст.191. та ч.1 ст.366 КК України, а 04.04.2016 року також повідомлено про підозру за ч.4 ст.358 КК України.

18.05.2016 року прокуратурою Сумської області  підслідність у цьому кримінальному провадженні визначена за прокуратурою м. Києва.

ТАРАНЕНКО І.Г.  являється потерпілою по епізоду підозри ШУЛЬГА  В.П. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

Так, головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України розслідувалося кримінальне провадження №4214000000000627 стосовно начальника відділу забезпечення діяльності керівництва Сумської облдержадміністрації ТАРАНЕНКО І.Г. за ст.ст.27 ч.4, 15 ч.2, 369ч.2 КК України.

В ході досудового розслідування слідчим суддею щодо ТАРАНЕНКО І.Г. було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено розмір застави у сумі 1 280 000 грн.

Довідавшись про необхідність внесення застави, ШУЛЬГА  В.П. вирішив заволодіти коштами чоловіка ТАРАНЕНКО І.Г. — ТАРАНЕНКО О.І. шляхом обману.

Реалізуючи вказаний злочинний умисел, ШУЛЬГА  В.П. умовив ТАРАНЕНКО О.І. отримати у ТСБ «Сумська ресурсна біржа» позику у розмірі 1 млн. 280 тис. грн. та передати йому частину коштів для нібито подальшого внесення їх як застави.

Отримавши зазначену суму коштів, ТАРАНЕНКО О.І. передав 150 тис. грн. безпосередньо ШУЛЬГА  В.П., а іншу частину коштів за його вказівкою перерахував декількома транзакціями на банківські рахунки МИРОНОВ  Н.О., АНТРОПОВ О.Д., КРАВЧЕНКО П.А.7 та ПЕТРОВСЬКИЙ О.М.

У подальшому вказані особи передали ШУЛЬГА  В.П. грошові кошти у сумі понад 522 тис. грн.

Отримавши від ТАРАНЕНКО О.І. кошти у сумі понад 650 тис. грн., ШУЛЬГА  В.П. взяті на себе зобов’язання не виконав, а отриманими коштами розпорядився на власний розсуд.

Обгрунтовуючи необхідність закриття кримінального провадження у цій частині прокурор послався на те, що ШУЛЬГА  В.П. свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 191, ч. 4 ст. 358 та ч. 1 ст. 366 КК України не визнав та показав, що будь-яких дій з метою отримання як народним депутатом України заробітної плати, нарахованої за час перебування за кордоном, не вчиняв. Також, обставин, викладених у повідомленні про підозру, щодо вчинення злочинів, передбачених  ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 та ч. 4 ст. 190 КК України, підозрюваний не визнав та зазначив, що будь-яких незаконних дій не вчиняв, а допитані в якості потерпілих ТАРАНЕНКО І.Г. та ТАРАНЕНКО О.І. у своїх першочергових показаннях повністю підтвердили обставини заволодіння шляхом обману ШУЛЬГА  В.П. грошовими коштами у сумі понад 650 тис. грн., але в ході додаткових допитів останні  вказали, що ніяких претензій до ШУЛЬГА  В.П. не мають та відмовились давати будь-які показання, скориставшись правом потерпілого на відмову від дачі показань. Пізніше в ході досудового розслідування від ТАРАНЕНКО І.Г. та ТАРАНЕНКО О.І. надійшли письмові заяви про відмову від обвинувачення у кримінальному провадження за підозрою ШУЛЬГА  В.П. у формі приватного обвинувачення.

Також, допитані в ході розслідування  в якості свідків МИРОНОВ  Н.О., АНТРОПОВ О.Д., КРАВЧЕНКО П.А.7 та ПЕТРОВСЬКИЙ О.М., на рахунки яких нібито за вказівкою та умовлянням ШУЛЬГА  В.П. переказав кошти ТАРАНЕНКО О.І. та заперечили  будь-яке відношення ШУЛЬГА  В.П. до отримання ними та розпорядження вказаними коштами, а  відповідно до листа ТСБ «Сумська ресурсна біржа», борг КРАВЧЕНКО П.А.8 перед установою у сумі 1 280 000 грн. повністю погашено.

Виходячи з наведеного вище, прокурор дійшов до висновку, що в ході досудового розслідування не встановлено винуватості ШУЛЬГА  В.П. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, оскільки не здобуто достатніх доказів для доведення винуватості і вичерпані всі можливості для їх отримання, а тому відсутні підстави для складання обвинувального акту, а кримінальне провадження підлягає закриттю.

Слідчий суддя при розгляді скарги ТАРАНЕНКО І.Г. повністю погодився з висновками прокурора, навівши мотиви, викладені вище.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками слідчого судді, оскільки постанова прокурора про закриття кримінального провадження не свідчить про всебічне, повне та неупереджене дослідження прокурором всіх обставин кримінального провадження при винесенні постанови про його закриття на підставі п.п.2,3 ч.1 ст. 284 КПК України.

Так, об’єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні чужим майном  або придбанні права на майно шляхом обману або зловживання довірою. Закінченим шахрайство вважається з моменту заволодіння майном або правом на майно.

Закриваючи кримінальне провадження щодо ШУЛЬГА  В.П. за ч.4 ст. 190 КК України, як вказувалось вище, прокурор послався на показання самого ШУЛЬГА  В.П. щодо його непричетності до інкримінованих йому дій, відмову потерпілих від дачі показань з цього приводу, показання  свідків МИРОНОВ  Н.О., АНТРОПОВ О.Д., АНТРОПОВА Л.А. та КРАВЧЕНКО П.А.9 та на лист Товарно-сировинної біржі «Сумська ресурсна біржа» № 597 від 31.03.2016, згідно якого борг ТАРАНЕНКО О.І. перед установою в сумі 1 280 000 грн. станом на 31.03.2016 повністю погашений.

В той же час, висновок прокурора про вичерпання можливостей для отримання доказів винуватості ШУЛЬГА  В.П. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, є передчасним, оскільки при закритті провадження не досліджені та не оцінені ряд доказів, про які йдеться в апеляційній скарзі, зокрема, які містяться у кримінальному провадженні  —  даних проведених у справі негласних слідчих(розшукових) дій, показаннях свідка ТАРАНЕНКО І.Г.0, які прямо вказують на причетність ШУЛЬГА  В.П. до протиправних дій, та котрі не отримали жодної оцінки у постанові про закриття кримінального провадження.

Повернення коштів до Товарно-сировинної біржі «Сумська ресурсна біржа» в сумі 1 280 000 грн. само по собі не може свідчити про відсутність в діях ШУЛЬГА  В.П. складу шахрайських дій, оскільки відшкодування заподіяної шкоди не свідчить про відсутність в діях особи складу кримінального правопорушення, пов’язаного з протиправним заволодінням цими коштами.

Крім цього, на даний час потерпіла ТАРАНЕНКО І.Г. бажає дати показання у кримінальному провадженні щодо ШУЛЬГА  В.П., що підтверджується її нотаріально завіреною заявою від 16 травня 2017 року.

За таких обставин, винесення прокурором постанови про закриття даного кримінального провадження,  на думку колегії суддів, є передчасним та таким, що не в повній мірі відповідає вимогам кримінального процесуального закону.

Так як постанова про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню у повному обсязі, додатково перевіреними мають бути і підстави для закриття кримінального провадження  внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015000000000761 від 22.04.2015 року за підозрою ШУЛЬГА  В.П. у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 квітня 2017 року та постановлення нової ухвали про задоволення скарги ТАРАНЕНКО І.Г. . та  скасування  вищезазначеної постанови  про закриття кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.404,405407,422 КПК України, колегія суддів, —

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги представника потерпілої адвоката КРАВЧЕНКО П.А. та потерпілої ТАРАНЕНКО І.Г. —  задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 квітня 2017 року, якою скаргу ТАРАНЕНКО І.Г. на постанову прокурора другого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури прокуратури            м. Києва Швеця Т.О. від 16.06.2016 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за                     № 42015000000000761 від 22.04.2015 року, за підозрою ШУЛЬГА  В.П. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, та за підозрою ШУЛЬГА  В.П. у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1  ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України, залишено без задоволення — скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу ТАРАНЕНКО І.Г. на постанову прокурора другого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури прокуратури м. Києва Швеця Т.О. від 16.06.2016 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015000000000761 від 22.04.2015 року.

Постанову прокурора другого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури прокуратури м. Києва Швеця Т.О. від 16.06.2016 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015000000000761 від 22.04.2015 року, за підозрою ШУЛЬГА  В.П. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, та за підозрою ШУЛЬГА  В.П. у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України — скасувати.

Матеріали кримінального провадження повернути до прокуратури м. Києва для організації проведення досудового розслідування.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

М.А. Ященко С.О. Новов Ю.Р. Трясун

Справа № 11-сс/796/2547/2017

Категорія: ст. 303 КПК України

Слідчий суддя у суді першої інстанції — Щебуняєва Л.Л.

Доповідач — Ященко М.А.