Усталені Ісаєнком в НАУ традиції потурання загальнолюдських і демократичних норм

Ще не вщух скандал у Ісаєнка в НАУ, про що писалося у статті:  
НАУ Ісаєнко фальсіфікація

«ЦІКАВО, ЦІКАВО… НЕВЖЕ ТАКА ХАЛЕПА У ІСАЄНКО З НАУ?

А ми вже спостерігаємо наступний скандал.

Скандал НАУ Ісаєнко МОНУ Гриневич Ковтунець

Найголовніше ж, на мій погляд, що ці пункти продовжують усталені в НАУ традиції потурання загальнолюдських і демократичних норм (зокрема, громадянських свобод) та ставлять у нерівні умови претендентів, даючи можливості діючому керівникові здійснювати непряму агітацію через адмінресурс, а іншим –зась.
Оргкомітет зобов’язаний письмово інформувати керівника Університету та МОНУ про такі факти порушення норм законодавства України…».

В той же час «МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо особливостей виборчої системи та порядку обрання керівника вищого навчального закладу (КМУ 05.12.2014№ 726) прямо вказують «…Оприлюднення кандидатами виборчих програм та їх обговорення здійснюється на зустрічах та зборах трудового колективу вищого навчального закладу без будь-яких обмежень….» (п. 15) та «…Усі кандидати мають рівні права.» (п. 14). Вочевидь, що ці РЕКОМЕНДАЦІЇ мають вищу юридичну силу, ніж Положення НАУ.
Тут я вбачаю суперечність, бо в згаданих РЕКОМЕНДАЦІЯХ не дається прямих визначень категорій «претендент» і «кандидат» на посаду ректора та не вказується на заборону претенденту здійснювати агітаційні заходи. Що не заборонено – те дозволено. А Положення НАУ прямо чи то вказує ,чи забороняє здійснювати агітаційні заходи особам, які перебувають в статусі претендента, одне слово – «не можуть проводити».
Може мої сумніви розвіють правознавці або автори Положення НАУ пояснивши таке:
— що означає формулювання «не можуть проводити агітаційні заходи…»? Вони не здатні, чи не спроможні, чи не мають сил і засобів на агітацію? А у випадку, якщо можуть і спроможні, і мають бажання, то агітацію проводити можна чи заборонено? Якщо забороняється, то треба так і писати та заодно посилатися на конкретні норми законів;
— в який спосіб, в яких місцях та час доби має здійснюватися виявлення «неправильної» агітації, її фіксація, оформлення?
— які саме норми законодавства України порушує претендент, який ще не набув «статусу кандидата», а вже пнеться «проводити агітаційні заходи»? Яке покарання загрожує за таке порушення?
Найголовніше ж, на мій погляд, що ці пункти продовжують усталені в НАУ традиції потурання загальнолюдських і демократичних норм (зокрема, громадянських свобод) та ставлять у нерівні умови претендентів, даючи можливості діючому керівникові здійснювати непряму агітацію через адмінресурс, а іншим –зась. Тобто, це не просто самодіяльна творчість НАУ, це намагання діючого керівника отримати перевагу над іншими претендентами-кандидатами. Я так думаю… Цікаво також, чи були такі норми в «дореформаторську добу»?

https://www.facebook.com/