Відкритий лист….»Сьогодні МОН захопилося іграми дорослих навколо освіти замість реальних кроків назустріч дитині»

Фото Olena V. Kniazeva.

Відкритий лист

Шановна Ліліє Михайлівно!

Ми не можемо допустити дискредитацію необхідності реформування освіти та Вашого імені як Міністра.

Ми не припускаємо думки, що цькування освітян, які виступають з аргументованою критикою МОН, то є політика керівництва освіти.

Ми очікуємо від Вас, пані Ліліє, такого ж сміливого кроку, який зробив наш Президент: «Працювати краще, виправляти помилки і дякувати за критику тим, хто найняв нас на цю роботу.»

Ми очікуємо від Вас визнання необхідністі критики як умови конструктивного просування по шляху реформ.
Група «Союз освітян Украіни» допомагає МОН рухатися в напрямку реформування освіти з 2014 року.

На групі освітяни висловлюють своі думки, пропозиціі, своє бачення вирішення проблем, аргументують своі критичні зауваження. Ми не припускаємо перехід на особистості та цькування за погляди. Разом з тим, саме цим займається людина з Вашого найближчого оточення — Сергій Горбачов, ганьбить і принижує освітян тільки за те, що вони виступають з критикою і пропозиціями.

Освіта краіни дуже хвора. Невизнання реальних проблем тільки погіршить ситуацію. Має бути співпраця освітян, батьків і освітян, освітян, батьків і влади задля вирішення проблем.

Головною має стати реформа — повернення освіти ДО ДИТИНИ.
Сьогодні МОН захопилося іграми дорослих навколо освіти замість реальних кроків назустріч дитині. Відірвані від реалій ці ігри спровокували протистояння в середовищі освітян: маркування на «свій/чужий» , на «агент/контрагент», на «білих/сірих ворон» тощо.

За іграми дорослих втратили дитину в освіті.

Першим необхідним кроком є зменшення кількості дітей в класах, хоча б до 21-25. Ніякі технологіі агентів і білих ворон не спрацюють у класі, де 35 першачків.

Немає причини «відсутність грошей», є причина їх нецільового використання. Сьогодні гроші бюджету йдуть на дорослих в освіті, а не на дітей. До прикладу: немає потреби у концентрації вчених у НАПНУ та утримання такоі структури. Є потреба в консультаціях і проектах від вчених, які мали б замовляти школи за своїми потребами. Ніхто з тих, хто вміє працювати, не залишився б без роботи.

Немає причини «відсутні площі для розміщення класів», є причина іх нецільового використання. В будівлях, де могли б бути школи і навчальні центри, сидять знов таки дорослі: безліч управлінь, МЦ, інститутів НАПНУ, саме роздуте міністерство.

Немає причини «недостатньо вчителів», є відсутність мотивації до професіі вчитель. Хто підказав Вам таку дурню, що бажання стати агентом чи вороною покличе в школи вчителів?

Вчителю необхідно створити умови роботи вчителем!

Сьогодні величезний відсоток роботи вчителя — то є виправдовування існування багатошарових управлінь, а з недавна і обслуговування НАПНУ.

Задача «кількість учнів в класі не більше 21» спонукала б до пошуку і грошей, і площ.
Але ж не ставить МОН таку задачу!

Як і раніше, замість задачі «комфорт дитини» автоматом виконується задача «працевлаштування дорослих».

Новий виток такого працевлаштування за бюджетні гроші — освіта вчителя.
Той мільярд пустіть на обладнання шкіл і будівництво нових шкіл, а для освіти вчителя визначіть вимоги до його освіти. З цих позицій ми підтримуємо сертифікацію.

Сертифікація і мільярд на освіту вчителів — взаємовиключні позиціі. Тести для сертифікації мають бути відкритими, вчитель має знайти можливості підготуватися до них.
В краіні вже є потужні ресурси он-лайн освіти, ніхто не відміняв книги і Інтернет-джерела. Якщо вчитель не вміє вчитися, як він може тому навчити?

Друга частина сертифікації — практика. Вітаємо і пропонуємо: створити банк шкіл за напрямками досвіду, де вчитель, який не впорався з цією частиною сертифікації, може взяти майстер-класи.

Сьогодні ми маємо лицемірну ситуацію, спровоковану МОН, коли вчителі повинні звітувати про свою готовність працювати по-новому в старих умовах СИСТЕМИ.

Немає проблеми «погані програми», є проблема ігнорування пропозицій освітян. Доведу на конкретному прикладі. Ще у 2014 я наполягала, щоб зупинили входження недолугих, сирих програм Табачника в школи. Ви це пам’ятаєте, тоді ми були по один бік барикад. Програми завели. Я професійно і щиро відповіла на Ваш заклик спростити програми. А далі? А далі працює, Ліліє Михайлівно, машина системи: я надсилаю спрощену програму для 10, відповідальний з НАПНУ пан Козленко навіть не виставляє її, я надсилаю (вже на сайт едери) пропозиціі цілісної програми для 8 класу, потім для 9, пан Козленко не враховує зі словами «треба тільки точкові зміни, не змінюючи програму».
Тобто, гра «працевлаштування дорослих за рахунок виносу мізків дітям» йде повним ходом.

Однак, необхідно визнати, що паростки свободи вчителя та віри у краще майбутнє нашої освіти мають місце бути.
Саме за це ми вдячні Вам.
Цей процес вже не спинити.

Ми застерігаємо Вас від гучних аплодисментів найближчого випадкового оточення: вони можуть не дати Вам почути вчителів-практиків, продвинутих небайдужих батьків, науковців.

Ми підтримуємо боротьбу батьків за сучасного вчителя, боротьбу фахівців за сучасні технологіі в освіті. Ми визнаємо право дітей на освіту та щасливе життя.
І ми наполягаємо на тому, щоб всі кроки реформування освіти не на словах, а на ділі робилися задля дитини, як суб’єкта навчання.

Громадянське суспільство вигідно всім нам, тому маємо бути свідомі того, що всі ми в одному човні.
Конструктивна критика — то наші весла, інакше течія може занести у невідомому напрямку.

Ми засуджуємо цькування освітян тільки за те, що вони виступають з критикою МОН.
А Ви?

З повагою, надією на конструктивну співпрацю,
група «Союз освітян Украіни»,
адмін групи Олена Князева

https://www.facebook.com