Злочин і кара

Відповідальність за злочин настає одразу після вчинення злочину. Не через день, не через два, не через місяць, не після рішення суду… А одразу  після вчинення злочину. Відповідальність не тільки моральна, а й кримінальна та адміністративна

2

Про  злочини «молодої команди Квіта», та  й  самого міністра Рейдер інформував достатньо розлого. Особливо в аспекті правовому. Ні для кого в Україні вже не є секретом, що Квіт, переслідуючи свій приватний матеріальний інтерес, йшов на посадові злочини, сприяв «бородянським сміттярам», і навіть підписував протилежні за змістом накази «заднім числом». Це звичайна практика МОНУ часів панування «могилянського іга», від ярма якого стогнуть не тільки окремі університети, але й уся галузь — від дитячого садочка та школи — до ПТУ та університету.

Смак «реформ» від Квіта та Совсун відчули на собі всі освітяни. І  вже не бояться говорити вголос, в очі, відверто кпинити над «головною освітянською парою». Добрих кілька тижнів Квіт не красується на  екранах телевізорів, не набридає дешевими сенсаціями на прес-конференціях, менше з’являється на публіці.

І ви думаєте це від сорому за заподіяне? Ні. Просто шукає собі роботу. Гройсман сказав, що лузерів у його Кабміні не буде. В Могилянку назад — зась, колектив не приймає. Мріяв про віце прем’єра з  гуманітарних питань —  в Кабміні і ВРУ злякалися наслідків. Хотів Послом — стрьомно  якось, поду мали в МЗС. Хотів стати ректором у КНУ ім Шевченка, спровокувавши скандал зсередини перед виборами ректора —  отримав по  пиці від Гаранта. Потім завів «в.о. першого проректора» в НПУ ім. Драгоманова — також  обгадився. Думав, що в НАУ вийде зайти через своїх «бородянських посіпак» ректором,  але зрозумів, що  організований спротив та  регулярні «яєчні теракти» йому гарантовано. Куди не кинься — усюди репутація неадеквата підводить. Кажуть, що зараз сфокусував свою увагу на  Інституті журналістики КНУ,  щоб потім ще раз спробувати скочити в ректорське крісло. Що ж, дай Бог нашому теляті вовка з’їсти! Але ходить і просить усіх, кого можна.

Тим часом його діяння продовжують нищити і колективи, і галузь. Продовжується процес розкрадання і в НАУ бородянськими  клептоманами. Зрозуміло, «хоч недавно почали, та багато утяли», співається у народній пісні.

За місяці адміністративного ідіотизму в університеті, «молода команда» показала, що вона абсолютно розрізнена. У ній сформувалися два центри впливу: Майснер Харченко   та   Бадрудінов Авдєєв. Шульгу давно здали, від Калити відмахуються, Івановій спихають все, що стосується навчального процесу, який з кожним місяцем все глибше скочується в хаос. Бо  через непрофесійність нічого кращого, як передати доручення в інститути та на кафедри, вона не придумала. А чітко поставити задачі не спроможна.

А «найсмачніші»  кошерні шматочки  — фінансові потоки, діляться на ці дві пари, хоча кожна платіжка буквально «вигризається» один в одного.

Все почалося з банального виписування премій, щоб кожен «проректор» після двох місяців роботи поїхав відпочити біля теплих морів. Заводили охоронні фірми, купували двічі системи електронного документообігу. Запросили ще три банки, але не для того, щоб диверсифікувати зарплатний проект, а для того, щоб отримувати біля 2% «відкату» від кожної пере рахованої зарплати. Високі особи, які стоять за  банкротством «Хрещатика», лише посприяли рейдерам в аргументації своїх дій.

Університетські  мільйони продовжують витікати через «безпілотники».  Їх будують за наші кошти, а гроші від продажу продовжують  поповнювати кишені Бадрудінова. І це не сотні, а сотні тисяч гривень.

Цікавим для колег мав би бути факт обговорення тимчасовим керівництвом… купівлі навчальних літаків! Не дивуйтеся! Одні літаки бездарно віддали, залишивши за університетом майже 40 мільйонів боргу, а зараз збирають на закупівлю навчальних літаків, але для Бадрудінова. Бо саме він буде здійснювати підготовку пілотів в НАУ. Сума оборудки до кінця року має скласти понад 100 мільйонів гривень. 48 з них уже зарезервовано.

Нарешті вивозом сміття з університету займається фірма  Бадрудінова. Бородянський район набагато ближче, ніж, скажімо, Києво Святошинський. А це зайвий десяток мільйоні. Для університету ніби то й нічого, але для «бородянських колег» суттєвий підробіточок.

Та й Інтернетом безкоштовним в усіх корпусах та гуртожитках займається та ж фірма, яка продавала його у Студмістечко. Відтепер її повноваження суттєво розширені. В одну мить фірма перестала бути «неправильною» і тісно «дружить» з Майснером і Калитою. А хто платить за послуги? Університет та студенти.

В минулому році тільки послуги ДСО обікрали колектив на понад 300 тисяч гривень. Чи потрібні були ці послуги? Питання риторичне.

Не всі знають про те, що Майснер і бадрудінов ведуть перемовини про розмщення в одному з наближених банків на депозиті «вільних університетських  гро шей» на суму 35 мільйонів гривень. Торгуються за  суму відкату, який  складе щонайменше 50.000 у.о. Тобто планують вивести з обігу університетські кошти як такі, що не потрібні для розвитку, про який вони так «дбають».

Детальний аналіз руху коштів з рахун ку університету за останні півроку свідчить про те, що у рейдерів є свої «прикормлені» фірми. Наприклад, за що отримує такі великі кошти — 6221301,38  в березні поточного року ТОВ «Iмпел Грiффiн Сервiс»? В платіжці сказано, що «за послуги з керування нерухомiстю,  прибирання та утримання територiй». Чи  стало у нас чистіше  в  гуртожитках та  корпусах? Мабуть, ні.

А  800.000 гривень  ТОВ  «Лайфхауз групп» («оплата за дошки формованi»)? А 200.000 ТОВ «Офiс Кит» за папір. Може на кафедрах перестали скидатися на А 4?

200.000  ТОВ   BIТЕКС ПЛЮС   «за скління». Хтось бачив, що проводяться масштабні роботи із заміни вікон та дверей в університеті?

А при, такому підході до використання коштів, рейдери ніколи не  виконають обіцянок закупити комп’ютери, обладнання, відремонтувати корпуси та гуртожитки.

Урвати і втекти — ось головна задача тих, від яких залежить доля кожного з нас.

Але питання відставки Квіта вже вирі шене. Отже, дерибан університету завершується.

3

Газета reider-nau.com